Ізраїльська ініціатива щодо визнання «геноциду» вірмен стала відповіддю на жорстку антиізраїльську риторику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Проте спроба використати події 1915 року для тиску на Анкару зачепила інтереси Азербайджану. Для Баку Туреччина залишається найближчим союзником, а Азербайджан — стратегічним партнером Ізраїлю. Просуваючи резолюцію, ізраїльська влада поставила ці два напрями зовнішньої політики у суперечність.
Жорстка реакція Баку
Рішення Ізраїлю розпочати процес визнання «геноциду» вірмен спрямоване проти Туреччини. Ізраїль прагнув чинити тиск на Ердогана у відповідь на його звинувачення у «геноциді» під час війни в Газі. Однак ця ініціатива суперечила інтересам Азербайджану. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану засудило крок Ізраїлю та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою. «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення», — йдеться в заяві джерела.
Проти резолюції відкрито виступили представники єврейської громади Азербайджану та низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав враховувати можливі наслідки для відносин з Азербайджаном: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу».
У результаті Ізраїль призупинив процес визнання «геноциду» вірмен, зважаючи на позицію Баку та можливі наслідки для двосторонніх відносин. Країна опинилася перед вибором між символічним тиском на Ердогана та збереженням співпраці з Азербайджаном. Стратегічні інтереси переважили. Цей випадок показав тісний зв’язок турецько-азербайджанського союзу: рішення проти Анкари неминуче оцінюють у Баку й можуть мати наслідки далеко за межами двосторонніх відносин.
