На тлі невдач на фронті та ударів по російських нафтопереробних заводах Володимир Путін почав порушувати питання про можливе застосування ядерної зброї проти України. Він також санкціонував передачу такої зброї Білорусі та вийшов із Договору про звичайні збройні сили в Європі, що може розширити конфлікт на територію НАТО.
Ядерний блеф як інструмент тиску
Російська армія щомісяця втрачає в середньому 30 тисяч військовослужбовців в Україні. Глибокі удари по нафтовому та енергетичному сектору Росії завдають шкоди економіці країни. У травні Міністерство оборони Росії оголосило про доставку ядерних боєприпасів до пунктів зберігання в Білорусі в рамках навчань. Послання адресовано передусім президенту України Володимиру Зеленському та НАТО.
Протягом багатьох років Москва веде гібридну кампанію проти Європи, погрожуючи ядерним об’єктам на Заході. Експерти зазначають, що Росія зацікавлена в маніпулюванні ядерними ризиками, щоб посилити тиск на західні столиці. Зафіксовано 144 інциденти з дронами поблизу ядерних об’єктів у Європі з кінця 2024 року. Російські безпілотники спостерігали за базами НАТО у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах та Франції.
Мета та реальність
Головна мета — створити радіологічну подію в Європі, викликати страх і змусити Захід відступитися від України. Проте Путін знає, що ядерна зброя не є реалістичним варіантом і не принесе перемоги. Ультранаціоналісти в Росії вимагають ядерного удару, однак президент Росії не застосує її через можливу відповідь НАТО. Будь-яка провокація з правдоподібним запереченням розглядається як останній шанс, але експерти вважають це чистим блефом, до якого Путін звертається, коли його заганяють у кут.
